Главная Авто Украинский герб история. Герб Украины. Что означает герб Украины? История герба Украины. Новейшее время: обретение независимости

Украинский герб история. Герб Украины. Что означает герб Украины? История герба Украины. Новейшее время: обретение независимости

Многие уже знают, что герб Украины это никакой не "знак Рюрика", а хазарская тамга. Но откуда появилась. Хазары, это тюркский народ, который принял иудаизм и иудейских священников, которые назывались коганами. Они тайно посвятили хазарского правителя Булана, и образовали с ним правящую элиту, выдав своих дочерей за его приближенных воинов. У коганов был свой особый жест, которым они благославляли своих последователей - пальцы вытянуты как трезубец.

Своей формой этот жест повторял древнееврейскую букву Шин (тризуб). Позже, сам правитель Хазарии стал называться каганом - а государство стало каганатом. Каган выполнял ритуальную роль, ведь через него приходило благославение и удача на всех хазар. Если каган был культовой фигурой, то реальной политической и военной властью заведовал его министр - бек. В его подчинении находился гарнизон разномастных наемников, которые должны были обеспечить диктатуру хазарской иудейской верхушки над порабощенным населением, в том числе и славянами. При князе Святославе иго хазарского каганата было сброшено, а его столица Саркел уничтожена. Через тысячу лет потомки хазар пытаются взять реванш, сделав своей столицей Днепропетровск. Помогает им в этом американская хазарка Нулланд (по мужу фамилия Каган).

Тамга (знак собственности) каганов произошел от жеста благославения и буквы Шин. Теперь все эти символы вернули в Новую Хазарию - Украину. А лидер партии "Свобода" шовинист Олег Тягнибок (Фротман) и его хозяин - олигарх Каломойский благославляют своих наемников на геноцид "жестом кагана".

Миф о гербе Украины

Давайте очередной раз вспомним подробнее, что это такое и чем тут можно гордиться …

Древнерусская народность или древнерусский этнос — единая этнокультурная и социальная общность, которая согласно распространённой историографической концепции сформировалась из восточнославянских племён в процессе этногенеза в Древнерусском государстве на протяжении X—XIII веков. В рамках этой концепции считается, что все три современных восточнославянских народа — белорусы, русские и украинцы — возникли в результате постепенного распада древнерусской народности после монгольского нашествия на Русь. Концепция древнерусской народности, говорившей на едином древнерусском языке, имеет как своих сторонников, так и противников.

Зна́ки Рю́риковичей — геральдические знаки, которые использовали древнерусские князья для обозначения прав собственности на те или иные предметы. Изображались на клеймах, печатях, монетах Рюриковичей. В отличие от дворянских гербов такие эмблемы принадлежали не всей семье или роду, а были личными знаками: каждый князь имел свой собственный «герб».

Как правило, на монетах киевских князей встречаются фигуры, напоминающие перевёрнутую букву «П», к которым прибавлялись «отростки» снизу или посередине, а также точки, кресты и т. п. Одни и те же знаки могли выглядеть по-разному, в зависимости от предмета, на котором они изображались. Так, княжеские эмблемы на печатях изображались схематично, в максимально упрощённой форме, тогда как на монетах те же символы имели множество дополнительных орнаментальных элементов.

Геральдические знаки древнерусских князей дошли до нас не только в виде изображений на монетах и печатях, но и на подвесках, перстнях, оружии и т. п. По этим находкам можно не только проследить эволюцию княжеских символов Древней Руси, но и попытаться восстановить их происхождение.

Использование изображений двузубца и трезубца сближает знаки Рюриковичей со сложными царскими гербами Боспорского царства, основными элементами которых также были эти символы. На связь боспорских и древнерусских княжеских эмблем указывает преимущественное употребление именно двузубца как основы композиции «герба».

Пикирующей сокол — символ Рюрика, основатель города Новгорода и родоначальник княжеской, ставшей впоследствии царской, династии Рюриковичей.

Другим моментом, сближающим эмблемы древнерусских князей с гербами боспорских царей, является наследственный характер их развития. Как уже было сказано выше, княжеские «гербы» Древней Руси были личными знаками, не передававшимися по наследству, но, как и символы Боспорского царства, имевшими единую базу в виде двузубца, к которому каждый правитель добавлял (или из которых изымал) элементы в виде разного рода «отростков», завитков и т. п.

Среди «гербов» древнерусских князей встречались и полные аналоги гербов боспорских правителей. Например, личный знак Ярослава Мудрого на поясных бляшках, найденных в Приладожье и в окрестностях Суздаля, практически полностью совпадает с изображённым на поясном наборе из Перещепинского клада Полтавской области, изготовленном в VII век—VIII веке в Среднем Причерноморье. И то, и другое изображение напоминает по форме трезубец.

Подобные знаки (двузубцы и трезубцы) широко использовались на территории Хазарского каганата в качестве символов верховной власти - они являлись тамгами правящих родов. Это являлось продолжением сармато-аланской традиции использования подобных знаков, восходящей ко временам Боспорского царства

Двузубые и трезубые тамги известны в VIII - IX вв. в хазарском мире на деталях поясной гарнитуры (Подгоровский могильник), в виде граффити на каменных блоках и кирпичах крепостей (Саркел, Маяцкое, Семикаракорское, Хумаринское городища), в виде гончарных клейм на сосудах (Дмитриевский могильник). Возможно в древнерусскую среду такие знаки попали именно из Хазарии, как и титул «каган», воспринятый первыми русскими князьями.

В 1917 году после Октябрьской революции, когда на территории бывшей Российской империи начали создаваться новые государства, трезубец князя Владимира был предложен историком Михаилом Грушевским в качестве национального символа Украины. Статус малого герба Украинской Народной Республики личный знак Владимира получил 22 марта 1918 года в результате постановления Центральной Рады. В дальнейшем этот символ использовался с некоторыми изменениями и дополнениями украинскими государственными образованиями, созданными в период с 1918 по 1920 год. С установлением на Украине советской власти трезубец потерял свой государственный статус, но продолжал использоваться организациями украинских националистов, а также, с добавлением креста на зубец, как составляющая герба провозглашенной в 1939 году Карпатской Украины. В 1941 году он использовался Украинским государственным правлением

После ликвидации СССР в 1991 году, постановлением Верховного Совета Украины от 19 февраля 1992 года трезубец был утверждён в качестве малого государственного герба Украины. В соответствии со статьёй 20 конституции Украины 1996 года «главным элементом большого Государственного Герба Украины является Знак Княжеского Государства Владимира Великого (малый Государственный Герб Украины)» (что, несмотря на государственный статус этого решения, является некоторой исторической натяжкой: как было сказано выше, «герб» Владимира Святого был только личным символом, как и другие эмблемы Рюриковичей того времени).

Можно вспомнить в связи с этим и такое изображение:

Открытию хазарской графики спсобствовали донские казаки. Добывая строительный материал для своих построек, они разбирали стены древних крепостей. Одни из первых находок Хазарской графики были обнаружены на нескольких из городищ левого берега Дона (Саркел, Правобережная Цимлянская, Маяцкая, Семикаракорская) в начале ХХ века.

Родовая тамга в древности была скаральным символом, связанным с покровителем рода (семьи). Символ рода ставился на кирпичах из которого возводились стены домов и крепостей. При укалдке кирпича в стену родовая печать скрывалась от глаз окончательно. Таким образом давая понять будущим поколениям истинного хозяина поселения (домовладения).

Таким образом Хахарская тамга есть не что иное как ПЕЧАТЬ. Так же встречается упоминание его как ТРЕЗУБЕЦ Ярослава Новгородского, но суть та же, самые первые упомининия о изображении принадлжат хазарам.

Давать сегодня какое-либо толкование хазарскому двузубцу и трезубцу в лучшем случае бесперспективно. Как курьез рассматривали разные версии расшифровки оборотной стороны первых русских монет авторы многотомного труда о средневековых монетах — в отношении трезубца. Как писали они, предположения сменяют друг друга: от норманнской шапки до схематического голубя — Святого Духа.

Поэтому в настоящее время в научном мире утвердилось мнение, что знак может быть тамгой. Сам по себе факт подражания не является чем-то особенным. В ранних чеканах германских народов (например, у вандалов) монетные типы, обычно подражающие Риму (погрудное изображение в венке, Виктория, держащая корону), на оборотной стороне могут нести изображение головы лошади. На ранних англосаксонских монетах можно видеть змею или дракона, объясняемых следствием древних местных верований, в которых чудовищный Вотан (Водан-Один) играл важную роль.

Затем, после принятия христианства на Руси, на монетах Владимира на хазарской тамге появляется крест, и мере того, как христианство укреплялось, а победа над Хазарией становилась историей, тамгообразные знаки исчезают из употребления на монетах Руси.

Это совпало со временем, когда и титул русского правителя «каган» перестал употребляться и был заменен на «Князь»; и по мере того как государство русов крепло и утверждалось на международной арене его перестали использовать. Во всяком случае, к началу XIII в. Система отпятнышей в знаках Игоревичей сходит на нет, что означает охлаждение князей к этим чуждым им знакам.

Вот такая монетка ….

Есть вот есть такое обсуждаемое мнение по поводу первой фотки:

Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив зображення великого державного герба України. Після прийняття відповідного рішення Верховною Радою України наша держава вже офіційно отримає свого великого державного герба. На сторінках деяких Інтернет-видань можна було прочитати коментарі як фахівців, так і людей хоч і відомих, але дуже далеких від геральдики. Як на мою думку, то такі речі мають коментувати або спеціалісти з геральдики, або дизайнери та художники. Погоджуючись з тезою, що символи правлять Світом , мусимо визнати створення державної символіки важливою справою, та констатувати відсутність прагнення владної верхівки в залученні широкої мистецької громадськості до вирішення цієї задачі. Думаю, що зараз ламати списи в дискусіях про гарні рішення та недоліки цього герба мабуть вже недоцільно. То ж маємо те, що маємо.

Малий та великий державні герби України.

Як ми можемо бачити на малюнку, ключовим елементом великого державного герба України є малий Герб, в основі якого лежить так званий Тризуб . В літературі та в Інтернеті є багато трактувань цього символу, вони загально відомі, з нами знайомі всі хто цікавляться даною проблематикою. Нещодавно мене зацікавило оригінальне і глибоко вмотивоване трактування цього символу описане в книзі «ОРІЯНСТВО. Українська духовна мудрість, або Роздуми про Щастя» автором якої є громадянин Сполучених Штатів Америки українського походження Микола Пономаренко . З люб"язного дозволу вельмишановного автора цитую по оригіналу.

«ТРИСУТТЯ часто називають ТРИЗУБОМ, що невірно. ТРИСУТТЯ є унікальним знаменитим Українським знаком-символом, якого не має жодна нація світу і який несе глибокий закодований зміст ТРИ СУТНОСТІ, тому і зветься «Трисуття». Це є Дерево Життя, в якому об"єднані Три Суті Яв , Нав і Прав міфологічні архетипи слов"янської мудрості.

Трисуття має горизонтальну лінію, яка символізує розділення світу на Явний (над Землею) і Навний (підземний, або захований) світи. Явний світ є життям людини н землі, а Навний є світом пращурів, померлих родичів, мудрістю віків.

Життя народжується із «зерна», яке ніби посаджене у «землю» змістовно ділить світ між живими і мертвими. Підземна частина зерна Нав дух предків, із якого виходить, род -иться явне життя Яв центральний росток у Трисутності. Це явне життя направляється з двох сторін складною структурою Прав законів, правди життя. Прав є направляючою сутністю, яка ніби виростає із досвіду і мудрості пращурів Нав і яка є непохитна, як два ножі, що направляють Яв -не життя.»

Микола Пономаренко «ОРІЯНСТВО. Українська духовна мудрість, або Роздуми про Щастя» Київ: Геопринт, 2008. ISBN 978-966-7863-80-7

Говорячи про герб, не можна також не торкнутися теми державного прапора , оскільки він невід"ємно пов"язаний з геральдикою і його кольори присутні на малому гербі та на великому гербі в вигляді стрічки. Свій прапор ми традиційно називаємо «жовто-блакитним» , що на мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) має означати:
- жовтий колір є головним, оскільки він в описі прапору називається першим і зображується зверху;
- блакитний колір є допоміжним, в опису прапора він називається другим, зображується знизу та є тлом для гербових зображень.

Але на офіційному прапорі України зверху розміщено синій колір, а знизу жовтий. Звідси, за законами геральдики, маючи «перевернутий» за кольорами державний прапор ми мали б зображувати і малий державний герб як синій тризуб на жовтому тлі, а не навпаки. Маємо явну невідповідність існуючого прапора та зображення малого герба законам геральдики.

У березні 1918 року Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.

18 січня 1918 року міністр морських справ УНР Д. Антонович запропонував затвердити Український морський прапор. Він мав такий вигляд: дві смуги: вгорі жовта, внизу синя із золотим тризубом і хрестом.

Перший прапор УНР жовто-блакитний, за гетьмана Павла Скоропадського було замінено на блакитно-жовтий. 13 листопада 1918 року він став і державним символом Західноукраїнської Народної Республіки. 20 березня 1920 року затвержений на Підкарпатській Русі, а з 1939-го в Карпатській Україні.

Газета «СВОБОДА» від 8 грудня, 2006 року.

Цікаво. Випадково на добре відомій картині крайній прапор зліва (згорнутий) має жовтий колір зверху, а блакитний знизу? Чи Рєпін знав, що жовто-блакитний прапор повинен мати жовте зверху?

Ілля Рєпін , «Запорожці», 1880-1891, полотно, олія, 203 х 358, Державний Російський музей, Санкт-Петербург.

До речі, це може бути гарним коментарем до того державного безладу, що існує в країні. З сакральної точки зору жовтий колір означає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення.

Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим, що відповідає природному стану Всесвіту. В іншому разі (коли на національному прапорі синій колір розміщено над жовтим) це означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем, що суперечить природному стану Всесвіту і є символом всього негативного в нашій державі.

Антон Супруненко

Реферат на тему:

Герб України та його історія

Що таке герб?

З історії Герба України

Герб – офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках,
печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних
установ, навчальних закладів. „Герб – це відмітний знак, символічна
емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на
прапорах, печатках, монетах, документах та інше» .

Що ж собою, власне, являє Герб України? Історія нашого Державного Герба
сягає дуже глибоко. Взагалі, герб – геральдичний знак, який
використовувався можновладними людьми для позначення приналежності
якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби
карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо.
Цей знак заміняв князям ім’я, тобто був не тільки іменним знаком, але й
вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки
дійшли до нас з дуже далеких часів.

Археологи віднайшли його на Поділлі. Це були наскельні малюнки з
тризубом. Вчені датують їх IV-III тис. до н.е. ; в Ольвії такі знаки
датуються І тис. до н.е.;

на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до н.е. і
були успадковані скіфами, які вважали себе нащадками атлантів.

Тризуб – слово з боспорських перекладів. Означає «триденс». Це були
знаки родових старійшин чи племінних вождів. Згодом знак тризуба почав
використовуватися як тавро.

За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці Тризубець.
За найдавнішими переказами, Тризуб і жовто-блакитна фарба були символами
легендарної Атлантиди і саме з того часу шануються нашими предками. За
іншими версіями, Тризуб символізує Трійцю Життя: Мудрість, Знання і
Любов, або: Вогонь, Воду, Землю (Життя).

Особисті знаки князів Рюриковичів

Найперші спогади про тризуб як символ держави знаходимо на території
України. Вони датувалися першими століттями н.е. в Боспорському царстві
використовувалися як родові знаки боспорських царів: Котіса (123-131
pp.), Ріміталка (131-153 pp.), Ріскупоріда (239-261 pp.). Продовжуючи
історичні традиції, кримські хани через 1000 років використовують
тризуб, карбуючи його на срібних монетах (хан Дєллєт-Бурді).

У VI-V1II ст.ст. цей знак знаходимо на Полтавщині і на Київщині.

За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми.

На деяких давніх та середньовічних храмах збереглися дуже давні знаки у
вигляді тризуба.

Наприклад, такий хрест-тризуб має Володимирський собор у Києві.
Поєднання хреста з тризубом є на маківці Золотих Воріт у Києві.

Перша літописна згадка про знаки належить до X ст. Дружина князя Ігоря
Ольга розставляла князівські знаки по всій Київській землі – аж до
Новгородських земель, повідомляє «Повість временних літ» (XI ст.).

Князь Святослав використовував прапори, держаки яких увінчувалися
тризубом (957-972 рр.).

У Х-ХІ ст.ст. такі знаки знаходимо у документах; вони зображені на
грошових знаках Володимира Великого у Києві (980-1015 рр.).

Цей знак був на срібних монетах князів Святослава та Ярослава Мудрого.

Був тризуб і у гербі Анни Ярославни, королеви Франції.

Князь Володимир Святославич (980-1015 рр.) карбує срібні монети із
зображенням тризуба. На монетах надпис: «Володимир – на столі (тобто на
престолі), а це його серебро». Після смерті Володимира Святославовича
знак тризуба довгий час зберігався на монетах великого князя Святополка
(1015-1019 рр. правління); Ярослава Мудрого (1019-1054 рр. правління) і
навіть на грошових знаках тмутараканського князя Мстислава Хороброго.

Цікаво, на монетах Великого князя Володимира Святославовича з одного
боку зображено самого князя, з іншого – напис: «Володимир – на столі
(тобто правлячий), а се його серебро» і зображення його герба – тризуба.
Значення цього знака різні вчені пояснюють по-різному: зображення птаха,
лука, якоря, зашифроване написання слів Володимир, Воля тощо.

Є зображення герба – тризуба і на клеймі стародавньої цегли, яку було
знайдено при розкопках Десятинної церкви у Києві. Дехто з учених
висловлює думку, що тризуб був символом-знаком князівської влади
Рюриковичів.

Є зображення державного знака на плитах Успенської церкви у
Воло-димирі-Волинському. Церква була збудована у другій половині XI ст.

Зображення тризуба зустрічаємо на варязькому мечі.

Королева Франції Анна, дочка Ярослава Мудрого, принесла свій родовий
знак до складу французького герба.

На монеті Ярослава Мудрого було зображення св. Георгія (Георгій -це
друге християнське ім’я князя), а на зворотному боці – тризуб і напис:
«Ярославля серебро».

Знак влади у вигляді двозуба використовувався сином Ярослава Мудрого
Ізяславом (1054-1078), Ярополком, київським князем Святополком
(1093-1113), атакож галицьким князем Левом Даниловичем (1264-1301 рр.).

Великий князь київський Володимир Мономах (1113-1125 рр. правління)
перейняв собі знак тризуба Володимира Святославича.

Із 862 року до 1471-го Україна жила самостійним життям, що й дозволило
розвиватися геральдиці як України в цілому, так і знаковій системі
окремих українських земель і навіть родів.

На землях Галицько-Волинського князівства, крім основного зображення
тризуба використовувався герб галицьких князів – лев. Герб, який дійшов
до наших часів, датується 1316 роком. Цей герб, тільки вже
модифікований, став використовуватися як герб Львова і Галичини.
Козацька держава – Гетьманщина – мала герб із зображенням козака з
мушкетом (наприкінці ХУІ-ХУПІ ст.ст.)

У ХУ-ХУІІ ст.ст. тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент
геральдичних знаків окремих династій та родів.

Після 1652 року гетьмани та козацька Україна, хоч і під «наглядом»
Росії, але все ж таки самостійно розвивають свою національну культуру,
а, значить, і продовжують традиції удосконалення державної національної
символіки. Цей недовгий період триває до 1775 р. – року зруйнування
Запорізької Січі. Бо саме там зберігалася національна символіка, яка
використовувалася як позначки на корогвах козацьких полків. До речі,
один елемент із козацької символіки - козак із мушкетом – був внесений
до складу проекту Великого Державного герба України у наш час.

На початку XX ст. відбувається процес відродження старого князівського
знака. У лютому 1918 року у Коростені Мала Рада схвалила використання
золотого тризуба на синьому тлі як Державного Гербу України.
Використання золотого і синього кольорів мало бути символом життєдайного
для України сонця у безмежному космічному просторі.

? і Василевск» (цар, управитель), або Володимир Великий. Більше сучасне
прочитання із невеликою графічною зміною: Воля. Але «…визнати ідею
такого прочитання давнього знаку, – говорить відомий дослідник давнини,
народознавець Г.Лозко, – значило б відмовитися від визнання його
давності». І дійсно, ще давні, праіндійські божества Шіва та Вишну
зображуються із тризубом. Тримає тризуб у руці і скіфський цар
Ташимасад.

Головна ж ідея цього Знака – це число «З», тобто – поєднання трьох
основ буття, троїстість життєвого простору.

З початком Першої світової війни знак тризуб – символ української землі
– беруть на свої кокарди українські січові стрільці, а у війську УГА
заснували орден «Золотий тризуб» І-ІУ ступенів.

22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла тризуб князя Володимира
за Герб УНР. Проект Тризуба був підготовлений художником Кри-чевським.

Таким чином, у часи Гетьманату (1918 р.) Тризуб був збережений.

За часів Директорії (1918-1920 рр.) він так само виконував державницьку
функцію. Його зображення було на державних банкнотах і печатках.

22 січня 1919 року після оголошення Акту Злуки українських земель
Тризуб став Державним Гербом об’єднаних українських земель: УНР та ЗУНР.

Протягом певного часу Тризуб використовувався в Червоній Українській
Галицькій Армії (ЧУГА) як відзнака.

Цікаво, що у 1930-му році на о. Шанця (на Дніпрі) було знайдено кам’яну
застібку часів трипільської культури, на якій зображено тризуб.

Протягом століть тризуб був поширеним по всіх князівствах Київської
Русі; за тривалий час зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою
первісну основу в зображенні. Саме зображення тризуба має понад 200
різновидів. Дослідники походження цього знака висловлювали багато думок
щодо суті самого знака. Є думки, що тризуб символізує єдність,
тривимірність світу. Пізніше стали пояснювати його як єдність Бога-Отця,
Бога-Сина, Бога-Духа Святого.

Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу
працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій українського
народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому
тлі.

У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її традицій,
продовженням славних сторінок її історії.

Слід зауважити, що вже у 2002 році Кабінет Міністрів України схвалив
законопроект про Великий Державний герб України. Комісію по розробці
проекту очолював віце-прем’єр міністр М.Жулинський. За ескізом це має
бути щит синього кольору, а на його тлі – золотий Тризуб – знак
князівської держави Володимира Великого. По боках - козак із мушкетом -
Герб війська Запорізького (праворуч), а ліворуч – коронований лев – Герб
Галицько-Волинської держави. Над щитом – князівський вінець, під щитом –
золоте колосся пшениці, яку тримають кетяги червоної калини, обвиті
жовто-синьою стрічкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого і Малого
гербів УНР. Так зберігаються принципи історичних традицій, які повинні і
надалі передаватися наступним поколінням.

Сучасний малий герб України

У сучасній Конституції України сказано, що Тризуб, тобто Малий герб
України, має становити основну, центральну частину Великого Державного
герба. Перший проект такого Великого державного Герба було створено ще у
1939 р. Миколою Битинським1 у Празі на замовлення Уряду УНР в екзилі2. У
1939 р. М.Битинський стає автором комплекту ескізів «Державні відзнаки
України», а також окремої листівки «Герби українських земель».

Сам проект Державного герба УНР М.Битинського став цікавою пам’яткою
вітчизняної геральдики. Цією роботою автор стверджує необхідність для
держави мати повноцінну, європейського рівня символіку, яка б свідчила
про соборність та єдність усіх етнічних земель України.

У наш історичний час Тризуб як Малий герб суверенної України був
затверджений у 1992 році. За традицією княжних часів зображення
Тризу-ба-герба було нанесено і на монети нашої Держави.

Отже, єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості
нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на
прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води
(голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря
Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом
невмирущого життя – голубий колір та багатства рідної землі – жовтий
(золотий) колір.

Посилання

HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/bibliogr/simvol.htm” \o
“http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/bibliogr/simvol.htm” Коротка
бібліографія по державній символіці України (укр.)

HYPERLINK “http://uht.org.ua/” \o “http://uht.org.ua/” Українське
геральдичне товариство (укр.)

HYPERLINK
295” \o
“http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=32027&cat_id=31
295” Урядовий портал: Державна символіка України (укр.)

HYPERLINK “http://www.gerb.bel.ru/pages/strani/ukraine2.htm” \o
“http://www.gerb.bel.ru/pages/strani/ukraine2.htm” Герв.бел.ру. Історія
герба України (рос.)

HYPERLINK
“http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article11/art11.html” \o
“http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article11/art11.html”
Дмитрієнко М., Савчук Ю. Великий герб Нащої держави (укр.)

HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/zakon/PR1/TXT1/5200/p5274-1.htm” \o
“http://www.rada.gov.ua/zakon/PR1/TXT1/5200/p5274-1.htm” Проект
(11.01.2001) Закон України. Про великий Державний Герб України (укр.)

HYPERLINK
“http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1449” \o
“http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1449”
Українська геральдика: Великий герб України (укр.)

HYPERLINK
rb.doc” \o
“http://www.legalreform.gov.ua/docs/24-05-2007_17-53_rozporjadzjennja_ge
rb.doc” Конкурс ескізу великого Державного Герба України (укр.)

Гречило А. Становлення українських національно-державних символів у
1917–1920 роках // Записки наукового товариства ім. Шевченка. – Львів,
2006. – Т. CCLII. – С. 114-142.

HYPERLINK “http://gpu-ua.info/print.php?&id=215926” \o
“http://gpu-ua.info/print.php?&id=215926” Гречило А. Тризуб став гербом
України 22 березня 1918-го // Газета по-українськи. 20.03.2008

HYPERLINK “http://uncp.soskin.info/material.php?pokaz=620” \o
“http://uncp.soskin.info/material.php?pokaz=620” Гай-Нижник П.П. З
історії створення державного герба та печатки Української держави Павла
Скоропадського // Архіви України. – №6, 2001

Нажмите на герб для увеличения

Описание герба Украины

Герб Украины представлен щитом синего цвета с золотой каймой, на котором изображен трезубец золотого цвета.

Трезубец стал использоваться в качестве герба Украины в феврале 1918 года. Оформление частично основывалось на печатях, использовавшихся в Киевской Руси. Первым археологическим и историческим доказательством использования этого символа в древности являются печати династии Рюриковичей. Этот символ печатался на золотых и серебряных монетах, издаваемых во времена Владимира Святославовича, который, возможно, унаследовал этот символ от своих предков (например, от Святослава Игоревича) в качестве герба династии. Владимир передал этот символ своим сыновьям, Святополку Владимировичу и Ярославу Мудрому. Данный символ также был найден на кирпичах Десятинной церкви в Киеве, а также на камнях других церквей, замков, и дворцов. Большинство историков сходятся в мнении, что средневековый символ трезубца изображал на самом деле не трезубец, а стилизованного сокола. Изображения летящего сокола с крестом над головой были найдены в Старой Ладоге, первом месте поселения киевской династии Рюриковичей из скандинавского рода. Такой же сокол с крестом также изображался на монетах короля викингов Олафа Гутфритссона. Охота на соколов на протяжении веков была королевским видом спорта в Европе. Кречет (также известный как норвежский сокол) считался королевской птицей, и он упоминается в одной из ранних эпопей Малороссии - поэме 12 века «Слово о полку Игореве». Позднее изображения трезубца среди Рюриковичей напоминали больше букву «У».

Каждое государство имеет свой герб, флаг и гимн. Все эти символы в последующем символизируют страну, в которой их используют и чаще всего они тесно связаны с историей государства.

Трезубец Украины имеет длинную историю, которая привела данный символ древности к становлению его современным государственным символом Украины.

Трезубец является малым гербом страны.

Чаще всего его можно увидеть в соединении с английским щитом.

Государственный герб был принят в 1992 году, вместе с гимном и флагом. Смена политического курса потребовала принятие новой геральдики. Все эти символы возродились и стали новой частью украинской истории герба и флага.

Власть Посейдона

Трезубец — один из древнейших символов, когда-либо используемых человеком. В древности он считался символом большой власти и силы. Так же он символизировал могущество Посейдона.

На статуях Посейдона всегда можно встретить копье с трезубцем.

В Индии это является атрибутом высшей власти, поэтому его часто изображали на статуях индийских богов.

Во времена древней Руси этот знак указывал на триединство славянского мира. Так же этот символ использовался как герб великим князем Владимиром, который является основоположником православной церкви. Именно во время правления князя Владимира, герб начал появляться на государственных печатях и монетах.

Сокол Рюрика

Существует много версий, которые возникли с найденными археологическими находками и документами и способствовали рождению множеств толкований трезубца. Одной из них является версия о том, что «триизуб» является символом пикирующего сокола, происходящего от предков рода Рюриковичей.

Историки имеют много мнений, касающиеся династии Рюриковичей и происхождения трезубца. Точной информации о происхождении княжеского рода нет, поэтому историки и археологи создали некоторые версии, которые не всегда подтверждаются фактами.

По одной версии династия Рюриковичей произошла из племен западных славян. В этих племенах использовался древнеславянских символ «рарог», который в переводе означает сокол или падающий сокол.

Одним из многочисленных фактов в новой истории Украины является то, что все князья династии Рюриковичей использовали именные печати, которые не передавались по наследству. Именно этими печатями подписывались важные документы и письма.

До наших дней дошла часть этих печатей. Все они имеют общее основание в изображении – двузубец или подобие трезубца.

Именно к этим изображениям каждый князь добавлял различные элементы, в виде крестов, завитков и т. д. Спустя некоторое время эти символы использовали на доспехах, флагах, перстнях и предметах обихода.

Двузуб Хазар

До правления Владимира Великого, во времена, когда государства зарождались и угасали, существовало множество кочующих племен, одним из которых является хазарское государство. Символом данного государства являлся двузуб или тамга.

Историками было доказано, что этот символ является частью древнейшего рода кочевников, и в свое время символизировал власть правящей семьи.

Но также можно сказать, что этот символ был взят у других ранее существовавших народностей, таких как египтяне, римляне, греки и шумеры. В целом нет точного утверждения, о первоначальном происхождении данного символа.

Двузуб путем заимствования использовался многими народами.

Древние греки изображали двузуб как символ бога Аида, брата Зевса, Диметры и Посейдона. В древнегреческой мифологии, двузуб означал двойственность мира, жизнь и смерть.

Также этот символ можно встретить на изображениях шумерских и индийских богов.

До того времени, как хазары стали самостоятельным народом, двузуб широко использовался тюркским народом, и его правителем Тогармой. Тюркские народы почитали культ дракона, и изображали его с двумя головами, что в последующем привело к одному из вариантов появления двузуба.

Чешский якорь

Из множества существующих теорий толкования символа трезубца, существует теория, по которой трезубец как символ был завезен чешскими священниками.

Эти священники проповедовали христианство и крестили местное население Руси до правления князя Владимира. Так как у них не оказалось под рукой никакого предмета схожего по форме с крестом, обряд крещения они проводили якорем, который был в форме трезубца.

Но эта теория не является подлинной, так как ее опровергло множество археологических находок специалистов в сфере геральдики и древних документов.

Что означает герб Украины

На сегодняшний день существует официальная история герба Украины и несколько дополнительных версий, толкующих значение трезубца — новой эмблемы страны.

По официальной версии:

Трезубец Украины является символом князя Владимира.

Из рода Рюриковичей и олицетворяет свободу и независимость.

По другим версиям это:

падающий или пикирующий сокол, преследовавший добычу;
якорь, символизирующий два моря;
три облика единого бога;
зашифрованное в трезубце слово «Воля», что переводится как «Свобода»;
древний языческий знак, сохранившийся со времен, когда Русь поклонялась древним языческим богам.

Схема построения

год принятия Верховной Радой Украины малого герба

Малый герб Украины был принят в 1992 года Верховной Радой, когда началась новая веха в истории украинского герба и флага. В проекте были указаны и утверждены все размеры геральдики, благодаря которым при разном масштабе должны сохраниться все пропорции герба.

Цветной и черно-белый символ государства

Во время принятия государственного гимна, флага и герба, были утверждены два описания герба Украины.

Цветной вариант включает в себя синий щит с золотым трезубцем и оправой. Цвета малого символа имеют схожесть с флагом, и имеют одинаковое значение. Синий цвет обозначает небо, золотой олицетворяет пшеницу и богатство. Черно-белый вариант эмблемы Украины имеет точно такое же изображение.

Большой герб Украины включает в себя малый герб с дополнительными элементами. В центральной части располагается украинский трезубец со щитом, на левой стороне изображается золотой лев на задних лапах, на правой стороне запорожский казак с мушкетом.

На нижней части композиция из развивавшегося украинского флага, ветки калины и колосьев пшеницы. На верхней части, над щитом с трезубцем внутри, изображается корона времен князя Владимира Великого. Все эти элементы связаны с историей Украины и имеют свое значение.

Казак с винтовкой является гербом Войска Запорожского;
Лев является символом Галицко-Волынского княжества и гербом короля Данилы Галицкого;
Калина и пшеница являются традиционными символами, которые олицетворяют щедрость и богатство земли;
Корона над малым гербом указывает на былую княжескую власть.

История, как появился герб Украины, толкуется авторитетными учеными Незалежной на все лады. Но идея большого герба заключается в объединении всех элементов из истории Киевской Руси и имеет яркий смысловой пример уникального величия Украины.

Последние события на политической арене и война на Донбассе стали ярким свидетельством значения герба Украины для националистов фашистского толка, стремящихся уничтожить мирных граждан на востоке страны, и дискредитировать режим на мировой арене.

Герб военной разведки - сова и меч

История происхождения герба Украины для военной разведки гласит, что осенью 2016 года, президентом Украины был утвержден новый символ спецназа. На гербе изображается сова на мече на фоне глобуса.

Сова в геральдике олицетворяет мудрость, меч означает готовность к защите.

Данный герб носит символичный характер и содержание.

Герб военной разведки Украины имеет смысловую схожесть с гербом Центрального Разведывательного Управления США, на котором изображается белоголовый орел с щитом и ключом.

Герб военной разведки Украины – сова и меч